Опитування

Наскільки Вам згодилося у Вашій нинішній роботі та вища освіта, яку Ви отримали?:

Лічильники

Яндекс.Метрика

Погода в м.Рівне

Дермань

Дермань Історія села Дермань Здолбунівського району Рівненської області.

На території сучасного Дерманя перші жителі поселилися багато тисяч років тому. Про це свідчать знайдені в селі кам’яні знаряддя праці. Перше поселення людей та велику майстерню крем’яних знарядь археологи знайшли в урочищі Запілля. Датується воно останньою чвертю ІІІ тис. до н. е. і відноситься до городоцько-здовбицької культури. Поселення ж ІІ тис. до н. е., яке було розташоване на березі озера в східній частині села біля урочища Хом-Гора, носило назву Рай-Городок.

Це поселення було знищене татаро-монголами у 1241 році, про що свідчить легенда джерела «Батиївка», з якого нібито пив воду сам хан Батий. Дерманські перекази пов’язують з цими подіями утворення великого кургану біля одного з витоків річки Усті (Дерманки).Дехто з краєзнавців пов’язує сучасну назву села з поняттям: «дерман-місце спокою видатного мужа».

Інша версія виводить назву села від слова «дрімань». За легендою, один з князів Острозьких, будучи на полюванні, відбився від своїх супутників, задрімав під деревом і на нього напав великий ведмідь. Вбивши звіра князь назвав цю місцевість «дрімань». Пізніше назва була інтерпретована як Дермань. Вчений-краєзнавець з Рівного Ярослав Пура виводить назву села від слова «дерма», що означає цілина, неорана земля. Від існуючого городища ІХ-ХІ століть добре збереглися укріплення з високими насипами, валами, глибокими ровами.

Перша писемна згадка про Дермань сягає в сиву давнину – у 1322 рік. Вона зазначена в грамоті луцького князя Любарта Гедиміновича від 8 грудня про дарунок маєтностей Луцькій соборній церкві Івана Богослова. Пізніше писемні згадки про Дермань часів Литви та Польщі пов’язані з князями Острозькими. Вони будують в цій місцевості замок-фортецю, оточену ровом,кам'яним муром з бійницями, триярусною надбрамною вежею з підйомним містком. Дослідники датують споруду першою половиною XV століття. В цей час, за князя Василя Федоровича (Красного), в замку була побудована також і кам'яна церква. Перша датована згадка про Дерманський монастир зазначена у дарчому написі князя Костянтина Івановича Острозького в рукописній книзі "Поученій", дарованої монастирю у 1499 році. Побудова монастиря має своє підґрунтя. Монахи жили в Дермані і раніше. Про це свідчить назва одного з урочищ - Скит. В другій половині XVI століття Дерманський монастир стає одним з культурно-освітніх осередків в Україні. В 1575 році князь Костянтин Костянтинович Острозький запрошує управителем Дерманського монастиря відомого друкаря Івана Федорова (Федоровича), який одночасно почав готувати до друку ряд книг, в тому числі знамениту Острозьку Біблію 1581 року. В монастирі збирається велика і цінна бібліотека, започатковується архів. Вчені монахи на чолі з Кипріяном перекладають з грецької мови збірник афоризмів "Пчола" та "Бесіди Іоанна Златоуста". Розуміючи значення освіти духовенства в боротьбі проти унії, князь Костянтин Костянтинович Острозький в 1602 році надає Дерманському монастирю відповідні привілеї та засновує духовну школу і друкарню. В кінці XVI на початку XVII століть в Дермані працюють видатні вчені Острозького гуртка - викладачі академії, працівники друкарні: Даміан Наливайко, Кирило Лукаріс, Іов Борецький, Василь Суразький, Антоній Грекович, Ісакій Борискович, дидаскал духовної школи Іов Княгиницький. В монастирській друкарні друкували полемічні твори, духовні книги, в тому числі одну із знаних -" Октоїх". В своїх літературних, наукових творах Іван Франко, Микола Костомаров відзначали перебування в монастирі відомого полеміста Івана Вишенського, Лжедмитрія І - Григорія Отрєп'єва та його супутників-монахів у 1602 році. З 1608 року, після смерті К.К.Острозького, опікунами монастиря стають князі Заславські. В 1627-1633 роках архімандритом монастиря стає релігійний діяч, популярний письменник-полеміст, вчений-філолог, автор знаменитої "Граматики" - Мелетій Смотрицький (похований в Дерманському монастирі). В XVI-XVII століттях Дермань зростає. В поселенні за документами 1642 року було вже понад 200 димів (господарств). Посилення гноблення у цей час приводить до селянських заворушень, які переростають у визвольну війну 1648-1654 років і дерманці приймають активну в ній участь. Дерманський монастир фігурує в переговорах 1649 року Богдана Хмельницького з поляками. При відступі від Берестечка у 1651 році в Дерманському монастирі стояло козацьке військо на чолі з Іваном Богуном. В другій половині XVII століття Дерманський монастир підпорядковується князям Любомирським. Вони на захід від монастиря закладають панський фільварок, на якому у 1757 році проживає 130 сімей. В монастирській частині на 1791 рік було 1115 жителів. При третьому поділі Польщі Дермань входить до складу Російської імперії і Дерманський монастир підпорядковується російській православній церкві, а монастирські селяни стають державними (казенними). В 1849 році в Дермані казенному було 340 дворів і 1360 жителів, а в Дермані панському в 1863 році - 128 дворів і 460 душ чоловічого населення. В 1829 році в монастирі відкривається школа паламарів, а в 1833 році (проіснувало до 1877 року) повітове та приходське духовне училище, де навчалося до 200 учнів. З 1879 року замість церковно-приходської школи створюється однокласне народне училище, де вчителями працювали О.І. Іваницька та її близькі родичі. В 1890 році силами громади зводиться будинок для народного училища та вчителів. З 1906 року в селі починає працювати учительська семінарія, для якої у 1912-1913 роках будується нове гарне приміщення. Слід сказати, що у всіх навчальних закладах викладання велося російською мовою. Після реформи 1861 року малоземелля змушувало дерманських селян займатися різними промислами: випалювати вапно, добувати камінь, займатися гончарством, ткацтвом. На початку XX століття в Дермані було кредитне товариство, два продовольчі магазини, винна лавка, шинок. В будинку Марцинковських в радянські часи були розміщені клуб, бібліотека і контора колгоспу. Революційний період 1917-1920 років вносить в життя дерманців зміни, які поглиблюються у 1920 - 1930 роках. Тяжкі умови життя, малоземелля та національний гніт польської влади піднімають селян, учнів гімназій, інтелігенцію Дерманя, студентів на боротьбу за незалежну Україну. Під час встановлення радянської влади у 1939 році Дермань адміністративно ділиться на Дермань Перший - панський та Дермань Другий - монастирський. Прихід німецьких військ в червні 1941 року був сприйнятий населенням Дерманя з полегшенням в надії на покращання життя, але надії не справдилися. Багато жителів загинуло, інші були вивезені на роботи до Німеччини, активніші воювали в військах УПА. В повоєнні роки Дермань повільно повертається до мирного життя. 1947 рік відзначився на селі першим випуском 10 класу Дерманської середньої школи (до 2005 року школу закінчило понад 2200 випускників). Кінець 1980-початок 1990 років знаменують відродження Дерманя. У 1988 році рішенням Президії Верховної Ради України селу повертається історична назва - Дермань. В 1991 році відновлюється діяльність монастиря, припиненого у 1959 році. Вшановуючи пам’ять своїх видатних односельчан, дерманці встановлюють меморіальні дошки Борису Тену, Мелетію Смотрицькому, Уласу Самчуку, створюють музей видатного українського письменника Уласа Самчука, відкривають пам’ятник на могилі генерала Леоніда Ступницького. Зважаючи на великий внесок Дерманя в розвиток української культури, освіти, духовності письменники Рівненщини 2001 року започатковують в селі щорічне традиційне літературно-мистецьке свято – «Дерманський світильник». Урочисто відзначив Дермань та його гості великий ювілей – 400-річчя Дерманської школи, друкарні, 100-річчя з дня народження Уласа Самчука, відкриття експозиції його музею.

За свою багатовікову історію Дермань знав і злети і падіння. Багато цінних історичних пам’яток не збереглося, але ті, що збереглися, будуть нагадувати нащадкам про славне минуле Дерманського краю. Б.: Дермань / Упоряд. Ф. Єфімчук. – Здолбунів, 2006. – 7 с.

Quick-step www.re-mart.ru.
 
 

Я РЕПОРТЕР

Шановні відвідувачі! У вас є можливість поділитися своїми новинами. Надсилайте їх на пошту rovno8@gmail.com або через форму контактів.

Ми виберемо найцікавіші і опублікуємо. Вас почують сотні людей, що заходять на сайт. А якщо ви прикладете фотографії, то і побачать.

Kаталог